Міцна сім’я (гол. 78 “дракони і фенікс”)

Князь Юань ніч прийшов в кімнату в палаці брата-імператора, в якій розташовувалася матінка. Було чути тільки звук, як ніж стосується дерева.

– Матінко, ви всі так само майструєте. – Сказав він.

– Так, мені подобаються, коли руки зайняті. – Відповіла Вдова-імператриця. – Ти хочеш повідомити мені якісь новини?

– Імператриця покинула Заборонене місто, як ви й припускали. – Відповів Аю. – Ви добре прорахували їх дії.

– Це досвід. Раніше мені було дуже важко. Але у мене були хороші вчителі і захисники. До того ж, Руомеи не відрізняється великим розумом. Вона була віддана нам і за її відданість я її цінувала. Але все змінюється.

– Що ж змінилося? Я ніяк не можу зрозуміти. . .

– Все просто. Насправді, все дуже просто. Вона розчарувалася.

– Чому?

– Вона стала імператрицею. І думала, що тепер у неї вся імперія біля ніг. Вона бачила мене – Вдову імператрицю. Бачила, як ставляться до мене. І це був поганий приклад. Я ж була не просто Вдовуюча імператрицею – я була регентом свого сина, вважай – імператором імперії. Жодна імператриця ніколи не отримувала стільки визнання, уваги, поваги, як я.

– Вона думала, що їй буде дозволено все.

– Вірно. Але, її стан, на її погляд не змінилося. До цього вона прислуговувала принцесі. Тепер же прислуговувала імператору. Її положення стало більш обмежена, ніж було раніше. Вона була не готова до подібного.

– Цим не можна виправдовувати її вчинки?

– Хто ж її виправдовує? Ти на своїй посаді повинен розуміти, чому хтось чинить так, як надходить. Це важливо для успішної служби.

– Ви маєте рацію, матінка.

– Ти ще молодий. І шкода, що у тебе більше немає поруч міцного вчительського плеча. – Сумно сказала Роу.

– Ви сумуєте за ним?

– Смуток і туга по моєму чоловікові назавжди залишаться в моєму серці. Але я радію, коли бачу в його синів. І коли бачу в тобі його. Але я хочу що б ти при цьому залишився собою.

Аю посміхнувся.

– Але повертаючись до Руомеи, скажу, що вона спробувала отримати те, що не могла отримати. І тепер, безсумнівно, до неї немає ніякої довіри.

– але ви підтримували її після.

– Вірно. Але на це були свої причини. У будь-якому випадку. . . твої люди повинні простежити за тими, з ким зустрінеться імператриця. Не думаю, що я буду здивована. Але все ж. . . все може бути.

Вона спокійно повернеться в свій палац і продовжить свої страшні справи? Ви ж чули лекаря Мингли, вона хоче отруїти брата!

– Вона може хотіти чого завгодно. Одна вона не впорається. Ніхто не дозволить їй зробити те, що вона хоче. Ми знаємо про це. І подібного. . . такої раптової хвороби не повинно відбуватися кілька століть, що б династія стояла міцно біля самого Неба.

– Хіба можна загадувати так надовго?

– Я не загадую. Я роблю. Зараз ми будуємо майбутнє нашої імперії. Мені тільки шкода, що коли-то мені не вистачило сил і мужності задушити цих змій. Тепер зробити те, що не змогла зробити я повинен імператор.

– Я не розумію, як же ви далі. . . Все так незрозуміло зараз.

– Ти не повинен думати про мене. Я сама про себе можу подбає. Думай про своє майбутнє.

Аю вклонився і пішов до себе.

Він не міг прийняти євнуха Хітаре, як чоловіка матері. Він здогадувався, що матінка і не любить його зовсім. Не хотів у це вірити. Йому хотілося вірити, що любов до Зедонгу живе в її серці. А те що зараз відбувається з Хітаре у неї. . . швидше збіг обставин.

***

Імператриця повернулася ближче до світанку. Вона дуже втомилася. Шлях був небезпечним. І все, що відбувалося зараз, було небезпечно.

Але, здавалося, її відсутність в Забороненому місті залишилося ніким непоміченим.

Вона показала євнухові Кангу невеликий пухирець.

– Що це? – Запитав євнух.

– Це для імператора. Дві краплі в день і за місяць він згасне. Головне, мені перебуває поруч з ним в цей час. – Сказала вона. – Лікар Мингли не подобається мені.

– Така пропозиція небезпечно. І знайти людину, яка буде допомагати в цьому – складно і так само небезпечно. – Євнух сказав Кан.

– Я думала про це. І зрозуміла, що мені доведеться все зробити самій. – Відповіла імператриця. – І можливість у мене буде. Коли розбійники напали на дітей, імператор буде у відчай. І я повинна буду опинитися в цей момент поруч. Втішити його.

– Але це буде складно. Опинитися поруч з ним.

– В цьому може допомогти євнух Юнку. Потрібно знайти спосіб поговорити з ним. Приведи його сюди.

Євнух Канг вклонився і пішов.

***

Євнух Юнксу був стурбований. Він дивився на Вдову імператрицю і імператора і відчував незрозумілу тривогу.

– Здається, вона нічого такого не сказала. – Сказав євнух Юнксу. – Але мені стало немов погано.

– Не тягни, євнух. – Сказав імператор.

– Я як і ви дозволили, вирушив до імператриці, після того, як євнух Кан сказав, що вона мене чекає з питання про Принца. Але про Принца мова не йшла зовсім.

– Те, що це трюк, що б заманити тебе в Палац імператриці було ясно відразу. – Помітила імператриця. – І ти так само знав про це.

– Однак, я думав, що все ж вона скаже що-небудь про Принца. Але вона не говорила про нього. Вона сказала, що хоче бути з імператором поруч, коли у того щастя, і коли горе. Якщо імператор засмучений чимось, просила повідомляти їй, що б вона могла пережити печалі. І просила не турбувати Талановиту Жінку, адже та займається немовлям. Імператриця Лилинг кілька разів повторила про печаль і горе. Я запитав її, чому ж імператору засмучується, імперія процвітає.

– І що вона відповіла? – Запитала Вдова-імператриця.

– Хоче зблизитися з імператором.

– Все ясно. Значить, вона сумнівається в лікаря Мингли. Можливо її прохання – це гарантія її в тому, що ніхто не запідозрить імператрицю у вбивстві імператора. Старий лікар щось наплутав в ліків і випадково привів до смерті. – Сказала Роу. – Його вона потім і звинуватить.

– Невже вона настільки підступна? – Здивувався імператор. – Так складно повірити в це.

– Вона вже давно не та мила дівчинка, яка бігала за дорученнями твоєї сестри. Вона виросла. І в неї є син. І через майбутнє сина вона хоче забезпечити своє майбутнє. Нелюба, небажана. Але мати. Євнух Юнксу, сподіваюся ти її переконав, що скажеш, якщо трапиться що-небудь?

– Звичайно. Я зробив все, як мені було наказано.

– Добре. Залишилося тільки чекати. Коли вони нападуть, то ми почнемо діяти. Ваша імператорська величність, накажіть князю Юань провести негласний обшук у Палаці імператриці. Ми повинні убезпечити вас: знайти і підмінити отрута, якою вона зібралася труїти вас.

– Чи Не простіше її заарештувати й кинути у в’язниці? Доказів її вини у нас вистачає. – Сказав імператор.

– І що ти будеш робити далі? Імператриця, яка хотіла вбити імператора. . .

– Перша імператриця батька намагалася вбити вас і була страчена за це.

– Я була всього лише однією з дружин. Вона намагалася вбити тебе, Принца. Народжений принц чи ні – це злочин. Твій батько довго тримав її в ув’язненні в своєму палаці, поки не було доказів. Довго збирав. І наших підозр, слів євнуха, лікаря – недостатньо. Саме з цієї причини Минпо довго прожила. Потрібно знайти і підмінити отрута.

Імператор задумався.

– Матінко, ви хочете сказати, що вона хоче сама мене отруїти? – Запитав Цилон.

– Це найнадійніше. Хіба можна сумніватися в тому, що дає імператриця? Гонконг ж випила отруту з її рук. При цьому вона знала, що там отрута.

Цилон зітхнув.

– Це моя вина, що вона стала такою. – Сказав він.

– Тобі нема в чому звинувачувати себе. Вона сама зробила свій вибір – вибір, який не змогла витримати. І зрадила нашу сім’ю вона набагато раніше. Мені не слід було її прощати. Син. – Роу поклала свою руку на руку сина. – Так хочеться бути добрим і милосердним. Так не хочеться бути жестокосердечным. І я розумію це. Я не хотіла бути жорстокою, не хотіла віддавати накази. . . які вели до смерті. . . хоча віддавала їх. І. . . мені потрібно було бути жорсткішим. Багатьох би проблем не було зараз. Є закони. І вони жорстокі. Ніколи не відступай від них, як робила я. Милість завжди можна подарувати. Але будь розумніший за мене, подумай про те, як ця милість після відіб’ється на твоїх дітях.

– Матінка. . .

– Якби я знала, що старі вороги погублять моїх онуків, а та, кого я вибрала імператрицею спробує вбити мого сина – я б ніколи не допустила б цього. Я б задушила б їх власними руками. Але зараз. . . я прошу вас знову довіритись мені. Питання з імператрицею я вирішу сама. Прошу вас, не втручайтеся.

Цилон задумався.

– Вам краще знати, матінка, де ви зробили помилки. Але ви були прекрасним правителем, хоч і були регентом. Я довіряю вам життя імператриці. Одним словом своїм ви можете її обірвати. І ніхто не посміє заперечити вам.

– Євнух Юнксу, ви молодець. – Сказав він.

За кімнатою пролунав тихий голос євнуха, який кликав євнуха Юнксу. Той вклонився і вийшов. Незабаром повернувся.

– Князь Юань прибув. – Сказав євнух Юнксу.

– Ми чекаємо його. – Сказав імператор.

В кімнату увійшов Аю. він зробив земний уклін.

– Десять тисяч років життя вас, імператор Цилон. Тисячу років життя вам, Вдовуюча імператриця Бэйфэн.

– Мій молодший син. Як я рада вас бачити. – Посміхнулася Роу.

– Брат, сядь поруч з нами. – Сказав Цилон, вказуючи на крісло.

Аю сіл.

– Моральна Дружина і княгиня Чжао прибутку в зазначене місце і чекають потрібного сигналу. Однак, вони прибули в більшій кількості, ніж ми думали. Ті, хто повинен був їх охороняти в будинку, так само супроводжують їх. Очевидно, вони висловили недовіру до вашого наказу.

– Їм взагалі не надходило жодного наказу. – Сказав імператор. – Вони молодці. Правильно зробили.

– Так само, встановлено спостереження за тими, з ким зустрічалася імператриця. Сім’я У. Все та ж сім’я У і. . . частина сім’ї Тан.

– Аю. . . це дійсно неприємно звучить і виглядає. Вони намагаються мстити. Ти повинен точно встановити, хто в цьому замішаний. Клан розпався багато років тому. І ми не можемо чіпати невинних.

– Ви маєте рацію матінка. . . І Данг. Він так само замішаний?

– Ні. За ним спостереження так і не було знято. Він проводить багато часу з нашим шпигуном Дінь Ронгом. Вважаю, що про нього не варто турбуватися.

– Це радує. Але, гадаю, для його ж безпеки, він повинен виступити проти решти родини, що б ніхто не засумнівався в його невинності далі. – Сказав імператор. – Він повинен допомогти нам у викритті їх. Адже сім’я Тан навіть після розпаду клану залишається однією з найбільш багатих і впливових.

– Ми так і зробимо. Дозвольте мені повернутися до служби.

Коли Аю пішов, Цилон подивився на дружину.

– Вам не здається, що його женити пора? Його син росте в будинку старшого брата і піклується про нього служниця і Гонконг. Все це погано виглядає.

– Ви маєте рацію імператор. Прошу вас, дайте мені придивитися трохи. Все ж таки, ваш молодший брат любив свою дружину. Я хочу зрозуміти, відпустив він її настільки, щоб впустити з свій будинок нову дружину. Не хочеться, що б дівчина страждала.

Імператор кивнув.

– Гадаю, можна відправляти кортеж. Нехай неспішно почнуть збиратися в дорогу. Дамо ворогам час спокійно встановити спостереження. Євнух Бохай нехай супроводжує їх.

– Ви гадаєте, вони нападуть.

– Не думаю. Вони будуть спостерігати і розчаровуватися. – Сказала Роу. – вони не стануть набігти, поки не побачать принців. А адже немає ніяких приїжджих принців. Ви повинні погодитися, що це забавна жарт.

Імператор посміхнувся.

– Вранці ви зустрінете свою дружину, немов тій дійсно нездужав. І так само вранці я піду в Палац Земного Спокою. Але. . . все це для гарему має бути таємницею для самого останнього моменту. І бажано. . . ні. . . я наполягаю, що б отрута був знайдений.

Імператор кивнув.

– Я радий, що ви повернулися, матінка.

Роу ж просто кивнула.

Зараз вона розуміла, що не може залишити дітей самих. Так, будь вони простий сім’єю, то вони б могли розлучатися надовго. Але вони були династією, і вона не могла собі дозволити залишати їх більше.